Новая школа
Каталог статей
Меню сайта

Категории раздела
Общие вопросы образования [3]
Начальная школа [2]
Языки и литература [1]
Математика [3]
Иностранные языки [3]
География, экономика, природоведение [5]
Физическая культура, защита Отечества [0]
Внеклассная работа, классное руководство. [3]

Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0




Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz

  • Форекс. Forex. Дилинговый центр FOREX MMCIS group

    Детский отдых
    ; Электронные книги-основа
    Главная » Статьи » Иностранные языки

    Необхідність формування загальнолюдських цінностей у школярів засобами уроку французької мови
    Загальновідомо, що зміст навчання другої іноземної мови в сучасних школах повинен забезпечити досягнення головної мети навчання, яка полягає в тому, щоб навчити учнів спілкуватися іноземною мовою в типових ситуаціях повсякденного життя в межах засвоєного програмного матеріалу. Здатність учнів спілкуватися іноземною мовою забезпечується формуванням у них іншомовної комунікативної компетенції, яка охоплює такі види компетенцій: мовна, мовленнєва, соціокультурна тощо.

    Саме формування культурної та соціокультурної компетенцій стає домінуючою під час навчання другої іноземної мови в європейській системі шкільної та вищої освіти. Але значна частина новітніх іноземних та вітчизняних методик викладання другої іноземної мови передбачає вже повну реалізацію не тільки навчального, але й виховного потенціалу сучасного уроку іноземної мови. Учитель іноземної мови повинен

    забезпечити не тільки навчання іншомовного спілкування (формувати в учнів компетенції в аудіюванні, говорінні, читанні та письмі), але й забезпечити формування в учнів загальнолюдських моральних якостей та чеснот.

    Сучасні французькі методисти А. де Канті’ляк та П. Серребер вважають, що саме на уроці другої іноземної мови особлива увага повинна приділятися ідейно-виховної цінності навчального матеріалу.

    Саме вчителі другої іноземної повинні створювати не тільки успішного комуніканта, але й людину, яка має доступ до духовної скарбниці народу, мова якого вивчається.

    Дійсно, вже певною константою для новітньої вітчизняної та закордонної методики викладання іноземної мови є обов’язкове формування загальнолюдських якостей. За твердженням відомого французького педагога-новатора Ж. де Буасільона, саме урок як основна форма організації навчально-виховного процесу, повинен надавати вихователю високоефективні засоби для вдосконалення “морального обличчя дитини, формування в неї загальнолюдських морально-етичних цінностей та орієнтирів”. Французька педагогічна школа початку ХХ ст. стверджувала, що її головним завданням є “формування в учнів відчуття доброго, прагнення залучатися до справ добра” : L'Éducation est impossible sans ideés du Bien. L'Éducation sans Bien c’est Rien. Цікавим є той факт, що в підручниках з етики для учнів французьких загальноосвітніх навчальних закладів слово Bien зустрічається 294 рази; слово Amour – 149 разів, натомість слово із вираженою негативною конотацією: peur, лише 4 рази! .

    На противагу минулому століттю, сучасна французька школа довгий час переживала моральну кризу, занепад духовних цінностей. Так, якщо у 30-ті роки ХХ ст. 97, 2% французьких підлітків вважали, що ДОБРО (BIEN) є життєво необхідною складовою духовного життя людини, то у 1990-х роках, тільки 51,4% молодих французів вважають, що це твердження відповідає дійсності.

    У сучасній Франції навчально-виховний процес втрачає діалектичну єдність, порушується гармонічна дихотомія його складових частин: “навчання” + “виховання”. Навчання набуває статусу здобуття, оволодіння певною сумою знань без жодних моральних висновків.

    Таке нівелювання виховного аспекту навчання яскраво віддзеркалюється у змісті сучасних підручників з навчання мови та літератури.

    Зіставимо два підручника французької граматики: перший – авторів видання 1915 р. та його аналогу авторки Евеліни Берар 2005 р. видання.

    У першому – процес навчання граматиці тісно пов'язується із вихованням. У доборі прикладів до граматичних правил, наповненні вправ автори послідовно пропагують ідеї ДОБРА. Так, у формуванні граматичних навичок з теми “Умовний спосіб дієслова” (Conditionnel) учням пропонується текст “Le paresseux”, з яскраво вираженою виховною метою – застерегти дітей від лінощів, заохочувати їх до праці, яка є найкращім лікарем у прямому і фігуральному значенні:

    Le paresseux

    Je ne travaille pas, disait le paresseux, parce que je suis toujours malade. Son médecin disait: Vous seriez plus près de la vérité si vous disiez: je suis toujours malade parce que je ne travaille pas, car l'oisiveté est la mère de tous les vices et engendre aussi beaucoup de maladies.

    У вивченні теми “Прикметники” у підручнику 1915 р. знаходимо вислів: Ce qui est beau n’est pas toujours bien. Натомість Е.Берар надає опозиційну пару: Сe qui est important, c’est son intéret.

    У граматиці 1915 р. найуживанішими словами є лексеми bon, bien, accord, admiration, aisance, allégresse, bénin. У текстах для читання та вправах підручника 2005 р. домінують слова: casser, battre, avoir besoin, avoir peur, affliger тощо.

    У найбанальніших вправах щодо відмінювання французьких дієслів І-ІІ груп автори початку ХХ ст. оперують канонічними фразами, що прищеплюють учням основні людські чесноти: мудрість та слухняність

    Le sage préfère la vertu à la beauté.

    Les bons enfants obéissent à leurs parents et à leurs maîtres.

    Ознайомлюючи учнів із сюбжонктивом граматика 1915 р. наводить молитву “Отче Наш”.

    L'oraison dominicale

    Notre père qui est aux cieux que ton nom soit sanctifié, que ton règne arrive, que ta volonté soit faite sur la terre comme au ciel, donne-nous aujourd'hui notre pain quotidien; pardonne-nous nos offenses comme nous pardonnons à ceux qui nous ont offensés; ne nous induis point ne tentation, mais délivre-nous du mal. Ainsi soit-il.

    Слід вважати, що саме засобами сучасного уроку другої іноземної мови повинна бути відновлена "втрачена діалектична єдність навчання та виховання".

    Французький психолог та лінгвіст С. Моріяк вважає, що, наприклад, для формування адекватних умінь учнів в читанні велике значення повинен мати характер текстів, їх ідейно-виховна цінність. Автентичні тексти на уроці другої іноземної мови повинні сприяти формуванню морально-етичних якостей читця.

    Отже, ми маємо можливість стверджувати, що майже всі сучасні автентичні методики викладання французької мови як другої іноземної називають головною метою навчання не стільки формування комунікативно-повноцінної особистості, скільки формування високодуховної людини, чиї

    Моральні чесноти будуються на фактичному матеріалі про країну та ї народ, мова якого вивчається, на споконвічних ідеалах цього народу.

    Ткачев Володимир Ігорович, учитель французької мови Горлівської ЗОШ №1
    Категория: Иностранные языки | Добавил: Larisa (30.10.2009)
    Просмотров: 2251 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 0.0/0
    Всего комментариев: 0
    Имя *:
    Email *:
    Код *:
    Copyright MyCorp © 2017